НАРОДОЗНАВЧІ ЕЛЕМЕНТИ У КІНОПОВІСТІ 0.ДОВЖЕНКА «ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА»

Тема: НАРОДОЗНАВЧІ ЕЛЕМЕНТИ У КІНОПОВІСТІ  0.ДОВЖЕНКА          «ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА»

   Мета:      поглибити знання учнів новими фактами з життя          О.Довженка; через народознавчий аспект твору «За­чарована Десна» донести до учнів багатство культури української нації, її традиції; виховувати патріотич­ні почуття на прикладі життя та творчості митця; розвивати навички самостійної роботи учнів над до­датковою літературою, роботою з комп'ютером, ви­разного читання художніх творів; удосконалювати вміння працювати в групах та парах.

 

Обладнання: твори О. Довженка, рушники, ікони, схема на­родознавства, схема-підказка «Виховання дітей на Україні», комп'ютерні презентації.

Тип уроку:   використання знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми уроку

Слово вчителя

Сьогодення потребує від нас відродження національної куль­тури, яке неможливе без системи знань про український народ, особливості його побуту й трудової діяльності, зокрема його основ­них і допоміжних галузей господарювання, домашніх промислів та ремесел, без знання народного одягу, харчування, народної медицини й календаря, а також звичаєвості, уявлень, вірувань, народної моралі, без знання свого роду й родоводу.

II. Осмислення навчального матеріалу

1. Робота з картками методом «Прес»

Як ви розумієте поняття «Народознавство»? Позиція

Я вважаю, що рідна мова, історія, краєзнавство те етногра­фія, народна педагогіка й родинна етнопедагогіка, народні та національні символи -  все це включається в містке поняття «народознавство». (Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.) Обґрунтування

Тому, що «народознавство» походить від слів «знати» і «на­род», а рідна мова, історія, краєзнавство те етнографія і є народ.

(Наведіть причину цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

Приклад

Наприклад, «народознавство» — це знання своєї мови, її по­ходження; національні символи (герб, прапор), народні символи (калина, верба); народні пісні та народне вбрання.

(Наведіть фак­ти, які демонструють ваші докази.)

Висновки

«Народознавство» — це вивчення культури та побуту народу. (Узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто це заклик прийняти вашу позицію.)

2. Захист власних думок учнів

Висновок. Народознавство -це вивчення культури та по­буту народу (етнографія) (учні демонструють підготовлені вдо­ма схеми).

III. Сприйняття й засвоєння учнями матеріалу

1. Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми з вами проведемо літературно-народо­знавче дослідження автобіографічної кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» і доведемо, що автор твору звертається до ви­токів народознавства, згадує про обряди, традиції, звичаї укра­їнського народу.

Працювати ви будете групами, в складі яких є літературо­знавці, етнографи, дослідники, художники-дизайнери та експерт з народознавства — голова кожної групи. (Обов'язки в групі роз­поділяються головою групи заздалегідь.) Саме такий розподіл ва­ших обов'язків допоміг підготувати кожній групі домашнє зав­дання, яке мало дослідницький характер, а про результати вашої спільної праці ми дізнаємося наприкінці уроку.

Кожній групі було задано додому підготувати комп'ютерну презентацію за темами:

Група І— «Фольклор — складова частина знання про народ».

Група II— «Народні прикмети, їх місце у кіноповісті».

Група III— «Обрядові цикли і кіноповість».

Слово вчителя

У «Зачарованій Десні» народне й особисте поставало в рівно­великій гармонійній взаємодії.

У повісті автор показує, як з покоління в покоління передава­лись у сім'ях трударів любов та повага до праці, розуміння пре­красного, народні поняття добра і зла, як поступово відходили в минуле забобони, зникав страх перед невідомим.

З перших сторінок повісті автор вводить нас у світ давни­ни, «...байки й молитви виринають у пам'яті і заполоняють всю ЇЇ оселю, де б не стояла вона...»

Що таке молитва? (Це текст, який читає віруючий до Бога)

Олександр Довженко згадує про це так: «...У неділю перед Бо­гами горіла маленька синенька лампадка...». І читали молитви просячи у Всевишнього здоров'я, щастя, врожаю, покори дітей. (Роздати учням молитви.)

Прочитайте молитви самостійно і скажіть, до кого звертаєть­ся автор кожної з них.

Група І

Отче наш, єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє; не­хай прийде царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш повсякденний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.

Бо Твоє царство і сила, і слава Отця і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні, Амінь

Група II

Отче наш, Тарасе всемогущий,

 Що створив нас генієм своїм,

На моїй землі, як правда, сущий,

 Б'ющий у неправду, наче грім.

Ти, як море, став широкоплече

Над віками, що упали в грузь.

 Віку двадцять першого Предтече,

 Я до тебе одного молюсь.

(Дмитро Павличко)

Група III

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з лю­бистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на не­бесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній Трійці, що єси Ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія (Катерина Мо­трин).

Учні доводять, що у І групи автор звертається до Всевишнього, у II — автор вважає Богом Тараса, група III доводить, що Бог — це мова. Всі відповіді підкріплюються цитатами (літературознав­ці), малюнками чи наочними доказами (художники-дизайнери).

Слово вчителя

•    Знайдіть у тексті те місце, де розповідається про віру діда Семена.

•    Чому мати Сашкова називала діда «чорнокнижником»?

Метод «Мікрофон»

«...Ми не вірили матері і захищали діда од її нападів, бо Псал­тир всередині був не чорний, а білий, а товста шкіряна палітур­ка — коричнева, як гречаний мед...»

Письменник пише, що дід його був духом «...Лугу і риби». «..Він не ловив линів у озерах ні волоком, ні топчійкою, а якось неначе брав їх з води прямо руками... Казали, він знав таке сло­во». Може, тому і називала мати діда «чорнокнижником».)

Група І «Фольклор — складова частина знання про народ»

Можливий коментар учнів до презентації

Складовою частиною знання про народ є фольклор з його чис­ленними жанрами: казками, народними оповіданнями, замов­ляннями, побажаннями, прислів'ями, приказками, прокльона­ми, причитаннями.

(Учні згадують, як бабуся лає Сашка за вишматану моркву, підкріплюють свої думки цитатами з тексту)

Сашко натворив «гріхів, оплакує себе. А вдома висить «кар­тина Страшного суду» ( опис картини).

Запитання літературознавців І групи до класу

•    Як цю картину сприймала сім'я? (Ніхто не боявся, але кожен мав своє місце на цій картині як запевняла мати)

•    А як Сашко спокутує «свої гріхи?» (Вітається зі старим дідом.)

Група II «Народні прикмети, їх місце у кіноповісті»

Можливий коментар учнів до презентації

Особливе місце у «Зачарованій Десні» автор приділяє прикме­там. З давніх часів люди придивлялися до атмосферних явищ, і це зрозуміло.

Стихійні лиха нищили врожаї, руйнували будівлі, розмива­ли шляхи. Так, автор пише, що «...люди по кашлю діда вгаду­вали погоду...»

Чимало прикмет виникало при спостереженні за тваринами, птахами, комахами.

У творі Олександр Довженко згадує про «нетипову ворону», яка каркає на дощ саме у той час, коли починається косовиця. Про «мати-зозулю», яка кує на довгу розлуку при від'їзді з до­мівки Сашка. А голуби є символом чистоти і святості у народ­ному повір'ї.

Запитання літературознавців II групи до класу:

•    Як баба звертається до голубів? (Як до святинь, щоб передали її слова Божій Матері)

•    Які народні прикмети ви знаєте?

Група III «Обрядові цикли і кіноповість»

Можливий коментар учнів до презентації

Велику увагу український народ приділяв обрядовим циклам: сімейним і календарним.

Коли була Пасха, розлилася Десна. І весь люд сів у човни і по­чав святкувати, але гріх було їсти не свячений обрядовий хліб. Тому чекали попа, який «...Кропив паски і крашанки весняною святою водою...».

Ще у кіноповісті письменник згадує про святий вечір. Свят­кова трапеза напередодні Різдва, яка проходила у сімейному ко­лі, повсюди в Україні мала урочистий характер і виливалася у справжній ритуал.

В Україні існує низька сімейних обрядів: родильні, весільні, поховальні й поминальні.

Запитання літературознавців III групи до класу:

І.Про який обряд згадує письменник у «Зачарованій Десні»? (Поховальний (смерть прабабки))

2. Також у творі є елементи голосіння, знайдіть цей епізод у тек­сті (коли вмерли Сашкові брати)

Слово вчителя.

Бесіда

1.А яких обрядів дотримуються у вашій сім'ї?

2. Погляньте, будь ласка на схему-підказку «Виховання дітей на Україні» (дошка) і спробуйте розповісти про етнопедагогіку.

З.Як виховували Сашка у сім'ї? (Народне виховання вбачало запоруку здоров'я у праці, рухові, свіжому повітрі, воді)

 4. А чи виховують вас у народних традиціях?

IV. Контроль та оцінювання знань

1.  Слово вчителя

Зробіть, будь ласка, висновок, чи ж звертається О. Довженко у «Зачарованій Десні» до витоків народознавства? ( Так. письмен­ник згадує про обряди, традиції, звичаї українського народу)

2. Виставлення та мотивація оцінок.

V.  Домашнє завдання

/ рівень — знайти у тексті легенди, виписати пісні та визна­чити їх жанри.

// рівень — скласти діалог з О. Довженком на тему «Велика Вітчизняна війна у житті великого митця».

III рівень — кіноповість «Україна в огні» в життєвій творчій біографії

О. Довженка.

Додаток

               Зразок учнівської схеми «Народознавство»