Моніторинг рівня вихованості школярів

Вихованість — це інтегрований показник сформованого відношення учня до навчання, людей, суспільства, до себе. Вихованість передбачає культуру поведінки, етикет, культуру спілкування. Оцінка результатів виховання через якості особистості є визнанням того, що творчий розвиток учня неможливий без відповідних особистісних якостей. Власне, у шкільні роки інтенсивно формується особистість, тому вивчення і аналіз рівня вихованості дає змогу: визначити мету виховної роботи через формування і розвиток тих чи інших якостей; диференційовано підійти до учнів з різним рівнем вихованості для формування стійкої особистісної позиції. 

 

У РКЗО «Веселівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» розроблено діагностичну програму дослідження процесу формування вихованості. Ця програма передбачає використання наступних компонентів системи оцінок вихованості:
• ступінь участі — включеність учня у діяльність, активність поведінки;
• характер відношення до діяльності — емоційно-чуттєва активність;
• ступінь значимості — рефлексивна активність.

Плануючи виховну роботу класний керівник використовує різні методи педагогічної діагностики: опитування, метод спостереження, метод бесіди ,метод анкетування, метод зіткнення поглядів, позицій, метод соціометричного вибору,метод ранжирування (можна комбінувати анкету з ранжируванням),

анкету- інтерв’ю.  

Велика група методів, які використовує класний керівник, це методи оцінювання , рейтинг.  Один із достовірних діагностичних методів – вивчення поведінки дітей у певній педагогічній ситуації, дискусія.

В узагальнюючій діагностиці користуються методом аналізу продуктів творчості учнів у процесі їхньої самостійної діяльності – художньо-естетичній, трудовій, навчальній тощо. Педагог створює умови для творчості школярів, організовує творчі ігри, ситуації, реальну діяльність.

           Для анкетування користуємося методикою  Н.Капустіна

Кожен учень, а потім учитель заповнюють оцінний аркуш (оцінюють прояв основних показників вихованості).

Для учнів 1 – 2 класів це: допитливість, працьовитість, дбайливе ставлення до природи, моє ставлення до школи , красиве в моєму житті і як я ставлюся до себе

   Для учнів 3 – 5 класів  - допитливість, старанність, дбайливе ставлення до природи, я і  школа , прекрасне в моєму житті і ставлення до самого себе

    6 – 9 клас - ерудиція, ставлення до праці, я і природа (ставлення до природи)

я і суспільство, естетичний смак, ставлення до самого себе.

    10 – 11 класи:  Інтелектуальний рівень і моральна позиція, яка включає в себе

    милосердя, відповідальність,  справедливість і характер.

Система поєднання самооцінки з оцінкою дозволяє самому учневі користуватися свої взаємини зі світом, керувати собою, займатися самовихованням, щоб досягти кращих результатів і успіху.

Для оцінки поданих компонентів використовуються різні рівні вихованості:
Оцінювання проводять за 5-бальною системою:

Якщо середній бал дорівнює:

5 – 4,5 – це високий рівень вихованості ( наявність позитивної самостійності у діяльності та поведінці поряд з виявленням активної суспільної, громадської позиції);

4,4 – 4,0 – хороший рівень ( наявність самостійності, присутні прояви саморегуляції і самоорганізації, хоча активна громадська позиція ще відсутня)

3,9 – 2,9 – середній рівень ( нестійкий досвід позитивної поведінки, яка регулюється вимогами старших та іншими зовнішніми збудниками,
при цьому саморегуляція та самоорганізація ситуативні);

2,8 – 2,0 – низький рівень ( характеризується негативним досвідом поведінки, який коригується під впливом педагогічних методик).
         Класний керівник заповнює таблицю «Зведений аркуш даних вивчення рівня вихованості», а психолог – зведену таблицю по класах.

     Оцінку вихованості проводять двічі на рік: у середині і наприкінці навчального року.

	високий	хороший	середній	низький
2009-2010	34,5	20,07	38,2	7,28
2010-2011	32,01	21,43	38,8	7,76
2011-2012	32	29	32	7
2012-2013	33,6	30,24	29,12	6,72

Корекційна діяльність щодо підвищення загальної культури та поведінки школярів
У ході аналізу психодіагностичного матеріалу було встановлено ряд виховних проблем, які потребують корекційних заходів:
• організація особистісно конструктивного спілкування;
• удосконалення процесу індивідуальної підтримки та ефективності колективних творчих справ;
• профілактика сімейних конфліктів;
• впровадження технологій саморозвитку особистості учнів.
     Виховні проблеми, які потребують корекційних заходів, розглядаються під час роботи методичного об’єднання класних керівників, психологічних семінарів-тренінгів.
Дослідження та аналіз рівня вихованості дає змогу:
• конкретизувати цілі виховної роботи;
• здійснити диференційований підхід до учнів з різним рівнем вихованості;
• забезпечити особистісно орієнтований підхід до особистості кожного учня;
• спрогнозувати близькі та віддалені результати виховної діяльності;
• співвіднести проміжні результати з початково зафіксованими;
• обґрунтувати вибір змісту та методів виховання.

Загальні принципові положення

1. В жодному разі не порівнювати одну дитину з іншою, клас із класом.
2. Розглядати процес у його динаміці, роблячи заміри — кількісні або якісні — в певний часовий період двічі, щоб порівняти «вчора» і «сьогодні».
3. Враховувати під час аналізу сильний вплив соціального мікросередовища,
фіксувати саму тенденцію формування у дітей ціннісних новоутворень, а також кількість дітей, які задовольняють педагоги певним рівнем свого розвитку на даний момент.
4. Зміст аналізу і педагогічної оцінки частково можна довести до школярів
з погляду організації життєдіяльності школи, а не з погляду організації виховання, щоб спрямувати його увагу і творчу енергію на самопізнання та самовдосконалення.
5. Ґрунтовно обговорювати на педагогічних нарадах одержані результати, виходячи
з них планувати корекцію системи виховання в конкретному класі, в школі.

Методичні рекомендації щодо корекції  рівня вихованості
Робота над негативними якостями                     Робота над позитивними якостями
1. Приборкати гнів                                             1. Керувати своїми почуттями
2. Утриматися від обману, неправди               2. Загартовувати сумління
3. Залишити лихослів’я                                     3. Захищати свою гідність
4. Позбутися поганих звичок                            4. Виявляти співчуття
5. Угамувати себе                                               5. Налагоджувати дружні стосунки
6. Виправитися від зазнайства                          6. Творити добро
7. Гасити гонористість                                       7. Набути справжньої людяності
8. Не хвалитися                                                   8. Розвивати милосердя
9. Не вступати у конфлікти                                9. Набути доброчесності
10. Коригувати ненависть                                 10. Дотримуватися справедливості
11. Зняття напруження             11. Розвивати навички безконфліктного спілкування
12. Коригувати неадекватність                         12. Проявляти індивідуальність
13. Уникати неконструктивного спілкування 13. Зробити себе кращим